Гіпертрофічний гінгівіт – це хронічне запальне захворювання ясен, для якого характерне розростання (гіпертрофія) основи та клітин епітелію ясен, збільшення їхнього обсягу та утворення ясенних кишень, що заповнюються рідиною та/або гноєм. За ступенем тяжкості гіпертрофічний гінгівіт буває легким, середнім і тяжким, що визначають залежно від збільшення ясенного сосочка (тобто від ступеня його гіпертрофії). У більшості випадків гіпертрофічний гінгівіт вражає всі ясна, але зустрічається він відносно нечасто.

Причини

Як і катаральний, гіпертрофічний гінгівіт може розвиватися та посилюватися на тлі недостатньої та неправильної гігієни порожнини рота. Однак безпосередні його причини інші. Насамперед, це гормональні порушення, що відбуваються у період статевого дозрівання, під час прийому гормональних контрацептивів, вагітності, клімаксу. Спричинити гіпертрофічний гінгівіт може  прийом багатьох лікарських препаратів (дифенін, ніфедипін, карбамазепін, циклоспорин та ін.), ендокринні та аутоімунні патології, захворювання крові, нестача вітамінів (особливо брак вітаміну С). Інколи гіпертрофія ясен буває єдиним або першим симптомом серйозної недуги.

Симптоми

Хворі на гіпертрофічний гінгівіт скаржаться на набряк і біль у яснах, на збільшення їхнього розміру, виділення гною з ясенних кишень, неприємний запах з рота. На яснах може бути помітне валикоподібне стовщення, вони набувають пухкої структури (або, навпаки, ущільнюються), можуть змінювати колір з нормального рожевого на червоний або синюватий (прояв ціанозу через порушення місцевого кровообігу). Інколи певні ділянки ясен розростаються так, що закривають собою значну частину коронок, тобто верхніх частин зубів. А ясенні сосочки, що знаходяться між зубами, стають кулястої форми. При легкому натисканні на них може виникати біль і виділятися кров.

У дітей та дорослих

Гіпертрофічний гінгівіт реєструється переважно у дітей і молодих людей, часто його виявляють у підлітків віком 11-15 років, а також у жінок у період вагітності та лактації. Трапляється він також і у клімактеричному періоді. За наявності гормонального збою гіпертрофічний гінгівіт можливий,  навіть якщо догляд за порожниною рота досить ретельний. У дорослих поява гіпертрофічного гінгівіту є приводом невідкладно пройти ретельне медичне обстеження, щоби виявити основне захворювання, яке спричинило ураження ясен.  Якщо діагноз відомий і людина тривалий час приймає ліки для контролю хронічного захворювання (приміром, антиконвульсанти, цитостатики), а до нього додався ще гіпертрофічний гінгівіт, то є сенс разом з лікарем за можливості переглянути перелік призначень.

Лікування

Для успіху лікування гіпертрофічного гінгівіту потрібно насамперед знайти та усунути його причину. У багатьох випадках запорукою доброго результату є, наприклад, відновлення нормального балансу гормонів або корекція прийому медикаментів. Важливо також, щоб лікар-стоматолог видалив відкладення на зубній емалі, особливо в ясенних кишенях, – це у будь-якому випадку має посприяти оздоровленню ротової порожнини і зменшенню запалення. Професійне чищення зубів слід робити регулярно, а вдома потрібно обов’язково користуватися не тільки зубною щіткою (бажано після кожного прийому їжі), а й флосом.

При гіпертрофічному гінгівіті застосовують такі методи, як склерозувальна терапія, фізіотерапевтичні процедури (масаж ясен), лазеротерапія, дарсонвалізація, використання місцевих засобів зі знеболювальною та дезінфікуючою дією (Фортеза). Вибір методу лікування має залежати від загального стану пацієнта і ступеню гіпертрофічного гінгівіту. Якщо гіперплазія виражена, може знадобитися хірургічне втручання, наприклад гінгівектомія (видалення запаленого краю тканини ясен), кріодеструкція (виморожування зайвого епітелію) або діатермокоагуляція (видалення зайвої тканини ясен за допомогою електричного струму).